слайд1 слайд2 слайд3 слайд4 слайд5 слайд6 слайд7 слайд8 слайд1 слайд2 слайд3 слайд4 слайд5 слайд6 слайд7 слайд8

Календар подій

Наші партнери

Ми в соцмережах

Місто Ромни


За часів польсько-литовського панування Ромен стає значним укріпленим містом на кордоні з Московською державою. У першій половині XVII ст. він належав польським магнатам Вишневецьким, був найбільшим населеним пунктом їхніх лівобережних володінь.

Протестуючи проти засилля магнатів, роменці втікали на Запоріжжя, переселялись на Слобожанщину, брали участь у козацьких визвольних рухах. Під час повстання України на чолі із гетьманом Павлом Бутом у 1637 році один з польських воєначальників свідчив, що на Гетьманщині «всі до останнього покозачилися. Князівські міста Яреми Вишневецького – Ромен і всі інші – дають величезні юрби своєвільників». В наступному, 1638 році, декілька тисяч роменських козаків знову громили поляків у складі повстанських загонів гетьманів Якова Остряниці та Дмитра Гуні.


Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото

З початком визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького роменці з допомогою загону запорожців вже на початку червня 1648 року вигнали польських окупантів з міста. Ромен стає центром козацької сотні Миргородського, а з 1658 року – лубенського полку. Роменська сотня, одна з найчисленніших на Гетьманщині, покрила себе славою в боях з польськими окупантами, брала активну участь у військових походах Богдана Хмельницького. У 1652 році роменці зі зброєю в руках виступили проти загарбників і не впустили польські загони до міста. В 60-х роках XVII ст. Ромен стає основним центром місцезнаходження всієї козацької артилерії.

Під час відчайдушної спроби визволення України від московського панування, коли союзне українсько-шведське військо восени 1708 року підійшло до Ромна, міські жителі на чолі з сотником Григорієм Пирозьким урочисто з хлібом-сіллю зустрічали українського гетьмана Івана Мазепу та шведського короля Карла ХІІ. Місцеве населення надало дружній армії приміщення для квартир, запаси продовольства, Фуражу, зброї та пороху. Зважаючи на гостинність роменців, Карл ХІІ влаштував у місті свою штаб-квартиру і перебував у Ромні протягом листопада-грудня 1708 року.

Роменська козацька сотня героїчно захищала незалежність України, за що московські війська в ніч на 18 грудня 1708 року, скориставшись відходом на південь основних сил союзників, раптово вдертись до Ромна і вирізали більшу половину населення міста, не минуючи ні малого, ні старого.

Нападникам не вдалося вибити вільнолюбивий дух у місцевого люду. Пізніше брали участь у гайдамацькому русі, хоробро воювати під знаменами отаманів Максима Залізняка та Івана Гонти, всіляко підтримували діяльність загонів народного месника Семена Гаркуші. У 1778 році Гаркушу схопили в Ромні, але через рік він утік із в’язниці і відновив свою діяльність. У 1784 році мужній повстанець з товаришами знову потрапив до рук царської поліції в Ромні і після жорстоких катувань був висланий на каторгу в Херсон. Подальша доля героя невідома.

У 1782 році російською царицею Катериною ІІ було затверджено герб Ромна – золотий хрест на двоступеневому підвищенні, зображений на зеленому полі. Прообразом герба стала печатка, що здавна використовувала в Роменській міській ратуші. У цьому ж році мешканці міста з дозволу царської влади вперше за московського панування обрали міського голову, яким став Бунчуковий товариш Іван Безпальчив.


Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото