Головний зміст

Оповіщення

Ромни - одне з найдревнiших мiст України, розташоване на високому плато, що омивається з трьох сторiн водами тихоплинної Сули та великого Ромену.

Першi слiди  дiяльностi людини вiдносяться до пiзнього палеолiту за 30-15 тисяч рокiв тому. В 8-10 столiттi тут iснувало сiверянське поселення "Монастирище", з якого 1100 рокiв тому виросло мiсто - фортеця Посульської оборонної лiнiї,  що впродовж вiкiв захищало пiвденно-схiднi кордони Київської Русi.

foto1

За легендою назва мiста походить вiд квiтки ромашки, або "роменцвiту", яка в тi часи суцiльним килимом вкривала родючi чорноземи Посулля.

Перша згадка про Ромен у Лаврентiївському літописi 1096 року, де розповiдається про боротьбу Київського князя Володимира Мономаха з половцями.

Не  одне  сторiччя  боронив Ромен  Київську Русь... Овiянi славою ратнi подвиги  предків-роменцiв  у боротьбi за незалежнiсть України в 17-18 ст. Вони у  Визвольну вiйну 1648-1654 р. р.  однi з  перших вступили до  вiйська  Богдана Хмельницького.

foto2

Взимку 1707 року  в  Ромнi  знаходилась ставка вiйська гетьмана України I. Мазепи i шведського короля Карла ХII пiд час росiйсько - шведської вiйни, в ходi якої вирiшувалась доля незалежностi України.

Героїчна  iсторiя  Ромен втілена в зображення древного  герба  мiста.

Хоча Ромен мав статус сотенного мiста, але фактично з 1714 року став адмiнiстративно - полiтичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку.

Вигiдне географiчне розташування не перехрестi важливих мiжнародних торгових шляхiв сприяють процвiтанню мiста в 18-19 столiттях як провiдного економiчного, культурного центру Лiвобережжя, торгової столицi України. Росiйська цариця Катерина ІІ засновує в Ромнi головну тютюнову контору.

До середини 19 сторiччя в мiстi вiдбувається славетний Іллiнський ярмарок, на який з'їжджались до 120000 чоловiк, а товарообiг сягав 10 млн. карбованцiв.  Іллiнський ярмарок за своїм значенням в Росiйськiй iмперiї поступався тiльки Нижегородському.

У Ромнах засновується один  iз перших в Українi механiчний завод. У 1874 роцi прокладається Лібаво-Роменська залiзниця, яка з'єднала Лiвобережну Україну з Балтiйським морем, що сприяло значному економiчному зростанню регiону.

Значних страждань було завдано роменцям у роки революцiйних потрясiнь, Першої та Другої  світових  війн.

У 1923-1931 р. р. Ромен - центр округи, згодом районний центр Чернiгiвської, а з 1939 року - новоутвореної Сумської областi.

З 1962 року Ромен - мiсто обласного пiдпорядкування, до нього вливаються навколишнi села: Засулля, Лозова, Процiвка.

Сивочолий Ромен зберiг славу культурно-мистецького i духовного центру Посулля. Саме тут 200 рокiв тому вiдкривається одне з перших на Українi повiтових училищ. До революцiї в мiстi дiяли комерцiйне, духовне, реальне училище, жiноча гiмназiя. Впродовж ХІХ на початку ХХ столiття мiсто мало три драматичнi театри, капелу iм. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публiчну бiблiотеку.

Про багатовiкову iсторiю Ромен свiдчать численнi пам'ятники.

Серед них: перший в свiтi монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвiтньовiдомим скульптором i кiнорежисером Iваном Кавалеридзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщинi, монумент матерi - героїнi Олександрi Деревськiй, яка всиновила i виховала 48 дiтей сирiт рiзної нацiональностi; пам'ятники останньому кошовому Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському  та інші.

Вiд Ромен минулих вiкiв збереглись визначнi архiтектурнi ансамблi: Святодухiвський собор, мiська дума, реальне та духовне училище, земська лiкарня, археологiчнi пам'ятки.

Роменщина - батькiвщина визначних дiячiв театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликiвської, С. Шкурата; засновникiв Московського камерного та Роменського драматичного театрiв О. Таїрова, I. Кавалєридзе, автора славетного "Запорiзького маршу" Євгена Адамцевича.

Слава роменських художникiв ХVIII столiття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 столiттях продовжили вiдомi митцi М. Бут, Є. Минюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та iншi.

Наукового олiмпу досягла слава роменських вчених академiкiв фiзикiв А. Iоффе i С. Тимошенка, медикiв I. Савченка, В. Чаговця, О. Скоромця, М. Губергiрiца, хiмiкiв В. Коршака, I. Скрипаля.

Сьогоднi Ромен - один з провiдних промислових центрiв Сумщини.

foto3

У 2002р. Ромен відсвяткував своє 1100-річчя.

Окрасою міста є багаті розмаїттям краєвиди, а улюбленими місцями відпочинку  роменців та гостей міста - бульвари, затишнi алеї в мiському парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка.

Доля  сивочолого Ромену є незвичайною, береже багато загадок і таємниць.